АКЦЕНТ

(лат. accentus — наголос) — особливості вимови, притаманні тим, хто говорить нерідною мовою. Як правило, зберігається у людей, які засвоїли нерідну мову в зрілому віці. А. утворюється під впливом артикуляційних особливостей рідної мови, які переносяться на мову чужу. Елементи А. можуть формуватися також під впливом діалекту чи говору (говірки), коли особа недостатньо володіє нормами літературної мови.
Див.: Мовлення; Мова рідна; Мова нерідна. Пор.: Культура мовлення.