ІДІОМАТИКА МОВНА

(гр. idioma — неповторний вираз) — 1. Сукупність усіх ідіомних засобів конкретної мови (фразеологізмів, крилатих слів, прислів’їв, приказок тощо); 2. Неповторність кожної ідіоетнічної мови; сукупність особливостей мови, які відрізняють її від інших етнічних мов.
Див.: Мова ідіоетнічна.
Пор.: Ідіолект.

Смотреть больше слов в «Словнику термінів міжкультурної комунікації»

ІДІОСТИЛЬ →← ІДІОЛЕКТ

T: 186