ОСОБИСТІСТЬ МОВНА ВТОРИННА

— одне із найважливіших понять міжкультурної комунікації: особа, прилучена до культури народу, мова котрої вивчається, тобто до нерідної мови і культури; людина, яка може себе реалізувати в діалозі культур. Термін уведений у науковий обіг російським лінгвістом Ю. Карауловим і має своїми витоками ідею В. Виноградова «мовної особистості».
Див.: Мова; Культура; Особистість мовна; Діалог культур.
Пор.: Особистість культурна маргінальна.